Учнівське самоврядування
Про актуальність учнівського самоврядування свідчать зміни, які відбулися в нашій країні за роки незалежності і торкнулися соціального замовлення суспільства в сучасній освіті. Воно полягає у вихованні особистості, яка володіє не тільки певною сумою знань, умінь та навичок, але й має здатність активно включитися у демократичні процеси, що відбуваються в нашій країні. Всім нам відомо, що в діти вчаться та прагнуть приймати самостійно рішення, відповідати за свій вибір, бути здатними до виявлення критичності і самокритичності. Саме в навчальному закладі вони готуються до адаптації в умовах швидких змін суспільного життя. Елементи свідомої активної участі в суспільному житті держави моделюються через систему учнівського самоврядування, яка має будуватися на основі демократичних цінностей. Саме для вирішення цього завдання потрібен розвиток учнівського самоврядування. Тому насамперед ми маємо створити умови для того, щоб наші діти могли його набути: шляхом участі у самоврядуванні, створення молодіжних об'єднань, співробітництва з громадськими організаціями, самостійного прийняття рішень й уміння діяти в правовому полі, аналізувати різноманітні ситуації, передусім, у своєму найближчому оточенні.
Практика показує, що всі ці ознаки найповніше втілені в учнівському самоврядуванні. Виховання творчої особистості нерозривно пов’язане з майбутнім країни, відродженням нації, гуманізацією суспільства. Людина повинна жити з думкою: все для блага особистості, кожному є місце у соціумі, кожен цінний для суспільства таким, яким він є. Головне завдання учнівського самоврядування полягає в тому, що через розвиток соціальної активності здобувачів освіти виховувати в них почуття власної гідності, надавати їм можливість виявляти себе далі.
Учнівське самоврядування — це спосіб та принципи організації учнівського колективу, що забезпечує комплексний підхід до виховання здобувачів освіти шляхом їх залучення до систематичної участі у навчально-виховному процесі. Це самостійна діяльність здобувачів освіти, яка здійснюється у відповідності до мети та завдань, що стоять перед учнівськими колективами, під керівництвом відповідального педагога.
В учнівському самоврядуванні беруть участь особи, які навчаються у навчальному закладі. Усі такі особи мають рівне право на участь в учнівському самоврядуванні.
Перший ступінь учнівського самоврядування — групове самоврядування. Його роботу організовує рада самоврядування групи, до складу якої входять класний керівник, староста групи, члени ліцейногопарламенту.
Другий ступінь учнівського самоврядування — старостат. Його засідання відбуваються щомісяця, на них підбиваються підсумки роботи груп. Для цього старости кожної групи готують рапорти, у яких міститься така інформація:
• робота за всіма напрямками;
• якість знань здобувачів освіти з усіх предметів;
• нагороди за участь у загальноліцейних заходах.
Старостат разом із членами учнівського парламенту проводить навчання активу групи, бере участь уроботі ліцейного парламенту; координує роботу самоврядування групи.
Третій ступінь учнівського самоврядування — ліцейна Рада на чолі з президентом або головою учнівського самоврядування. У складі парламенту — президент, віце-президент, секретар і члени парламенту.
Вибори президента парламенту відбуваються шляхом таємного голосування. Для цього створюється виборча комісія, яка опрацьовує заповнені бюлетені: хто отримав найбільшу кількість голосів — стає президентом, меншу кількість — віце-президентом. Із початку вересня триває передвиборча кампанія, кандидати старанні внавчання, активні у позакласній і позаурочній роботі, з високими моральними якостями на загальноліцейних лінійках виступають зі своєю виборчою Програмою.
Президент очолює:
• комісії, що здійснюють рейди по навчальному закладу;
• журі, які оцінюють учнівські конкурси.
Президент контролює:
• Організацію і проведення загальноліцейнихакцій;
• Тижнів здоров'я;
• Тижнів права та місячника правових знань;
• Предметних тижнів
На протязі року парламент організовує свою роботу в комісіях:
• Комісія навчання
• Комісія дисципліни і порядку
• Комісія праці та екології
• Комісія культури
• Комісія спорту та охорони здоров'я
У наші дні в процесі корінного перетворення роботи освітньої установи учнівське самоврядування виходить на якісно новий етап свого розвитку. Ключова проблема – зробити дитину активним учасником, суб'єктом освітнього процесу. Беручи участь в діяльності органів учнівськогосамоврядування, діти включаються в різносторонню позаурочну діяльність, ділове спілкування з дорослими на рівноправній основі, залучаються до практики громадянської поведінки і соціальної діяльності.
Самоврядування сприяє розвитку самостійності дітей, розвитку лідерських якостей. І як в реальномужитті доросла людина намагається зайняти своє місце в суспільстві, обрати собі професію до душі, завоювати авторитет у колі колег, так і в учнівськомусамоврядуванні все проходить за принципом природного вибору. Головне, щоб кожна дитина знайшла собі заняття і стала виконувати ту роль, яка їй подобається і з якою вона в силах впоратися. Самоврядування – це можливість розкрити свій творчий потенціал, реалізувати управлінські навички, втілити в життя раціоналізаторські ідеї. Самоврядування це вже досвід існування в соціумі. Ця якась гра у доросле сучасне життя з її корпоративною культурою, значимістю індивідуальності і зростанням числа кар'єристів. Педагог, контролює і регулює цей процес повинен чітко розуміти, що не враховувати реалії цього дорослого світу ніяк не можна. Учитель може багато дати дитині: розвиток відповідальності, старанності, самостійності, обов'язковості. Граючи в самоврядування, дитина тим часом не повинна відчувати, що це гра.
